 Через 30 років після загадкової смерті
Володимира Івасюка його земляк і колишній розвідник запропонував свою версію
загибелі композитора .
Михайло Крижановський - засновник
прикладної політології, автор системи вищого політичного менеджменту
"Професіонал", екс-співробітник розвідки КДБ, а потім СБУ, вже 14 років проживає в США. Деякий час був
експертом ЦРУ і ФБР, "ну і картка платинова члена Республіканського національного
комітету є, хоч я і не просив". У 2009 році заснував Онлайн-інститут
національної безпеки США (не підтримується американським урядом). Залишається
додати, що Михайло вимушений жити окремо від сім'ї в цілях її безпеки.
Руслан МАЛІНОВСЬКИЙ
"Бульвар
Гордона"
"НІ
ПЕРШОМУ, НІ НИНІШНЬОМУ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ПОЛІТИЧНО НЕВИГІДНО ПОЯСНЮВАТИ,
ЧОМУ В 1992 РОЦІ БУВ ЗВІЛЬНЕНИЙ КРАЩИЙ СПІВРОБІТНИК УКРАЇНСЬКОЇ РОЗВІДКИ"
─ Михайло Іванович, чому СБУ не
прокоментувала вашу заяву, що Володимир Івасюк був агентом КДБ?
─ І не збирається, інакше доведеться
пояснювати, чому в 1992 році був звільнений кращий співробітник української
розвідки. Це політично невигідно ні першому, ні нинішньому Президентові
України.
─ Але ж було стеження, гебісти, які ходили за Івасюком по
п'ятах...
─ Це чиста фантазія його колишніх
однокурсників по Чернівецькому медінституту ─ людей, поняття тих, що не мають,
що таке бригада "НН" і як вона працює.
─ Розкажіть, що і як?
─ "7-е відділення",
"Сімка" - це група "зовнішнього спостереження". Якщо вам
сідає на хвіст дослідна бригада "наружки" і у неї немає завдання вас налякати, ви ні за що її не побачите.
Мінімально бригада "НН" може складатися з чотирьох чоловік, а
максимально ─ з сотні і більш (якщо проводять, наприклад, операцію по затриманню
агента або кадрового співробітника ворожої спецслужби і треба перекрити велику
територію). Розвідники підбираються абсолютно непоказній, робітничо-селянській
зовнішності, зовсім не геркулеси (розшифрувати їх дуже складно ─ я з "наружкою"
працював не раз).
Так от, існує, наприклад, метод "в
одну лінію", коли розвідники йдуть гуськом за об'єктом, постійно обганяючи
його, або "коробка", коли один-два розвідники входять в магазин,
готель, шпиталь або ресторан, а інші швидко перекривають всі виходи, або
"провокація", коли об'єкт б'ють з метою залякування або розкрадання
документів, що знаходяться при нім.
Особливо охочі до цих справ милі французи,
як не дивно. Одного нашого розвідника, що працює в Парижі нібито журналістом,
жорстоко побили, дружину зґвалтували, а машину показово спалили, тому що
московський молокосос уявив себе суперменом і демонстрував, як він круто тікає
від спостереження...
─ Не лише друзі Івасюка, але і заступник
генпрокурора України Микола Голомша, що займається відновленим через 30 років
розслідуванням загибелі композитора, в одному з інтерв'ю також говорив, що
незадовго до смерті за автором "Червоной рути" був закріплений для
стеження за ним кагебіст...
─ Жодних закріплених співробітників для
стеження в КДБ не існувало. Якщо начальник Львівського УКГБ санкціонував за
Івасюком "зовнішнє спостереження", значить, останній був об'єктом
справи оперативної перевірки або розробки (з агентурою це трапляється) ─ антирадянщиком,
шпигуном, валютником або терористом...
─ Шпигуном або терористом? Марення якийсь!
Невже валютником? Або все ж антирадянщиком (якщо так можна сказати про борця за
національну ідею)? Тоді вірна версія родичів композитора про те, що з ним
розквитався КДБ? Пісні Івасюка весь Союз виконував українською...
─ Антирадянщиком Івасюк не був ─ інакше
про це вже давно написали б тонни книг і статей. З піснями ж ви злегка
перебільшуєте ─ в СРСР була досить популярною лише "Червона рута",
яку не виконував ніхто, окрім "Смерічки" і Софії Ротару (існувала
також версія польської групи "No To Co").
Цю пісню сам автор співав з Василем Зінкевичем і Назарієм Яремчуком в Колонному
залі Будинку союзів, що було на ті часи урядовим визнанням Володимира Івасюка.
Так невже після офіційного визнання Радянською владою композитора і поета вирішили
знищити, зімітувавши самогубство?!
Як відомо, 24 квітня 1979 року Івасюк
зайшов у Львівську консерваторію, подзвонив звідти рідним і повідомив, що скоро
повернеться (вся рідня жила в Чернівцях, так що до Львова вони, вочевидь,
приїхали в гості). Після цього Володимир зник, а 18 травня його, повішеного,
під час навчань знайшов солдатів в Брюховічськом лісу.
На відміну від Генпрокуратури України, яка
виконує політичне замовлення і буде, швидше за все, доводити політичне
вбивство, у мене є декілька версій, але спочатку спробую реконструювати
трагічні події 30-річної давності. Я вивчав криміналістику на Курсах
контррозвідки КДБ в Горькому, так що можу говорити про справу професійно.
Отже, Івасюк вийшов з консерваторії і
спокійно сів в машину, що випадково під'їхала, із затемненими вікнами (номера
були фальшиві, а машину, швидше за все, згодом перефарбували) ─ виявилось,
знайомі запропонували його підвезти.
─ Володимир попросив їх про це
заздалегідь?
─ Ні, але запропонували ─ чом би не
погодитися? У машині знаходилися четверо: водій, один пасажир - на передньому
сидінні, двоє - на задньому. Хтось з тих, що сидять ззаду вийшов і запросив
Івасюка в салон автомобіля (ймовірно, з цієї четвірки мінімум двоє були
приятелями композитора, аби його не насторожити, ─ скажімо, водій і пасажир, що
вийшов з машини). Таким чином, Івасюк виявився затиснутим між двома чоловіками.
Думаю, ним були років 30-35 і знаходилися вони в хорошій фізичній формі.
Як тільки автомобіль від'їхав, Івасюка
нейтралізували, але не убили ─ один з чоловіків накинув йому на голову піджак
або куртку, затиснув рот, інший завдав сильних ударів в живіт і пах. Івасюк
знепритомнів. На випадок, якщо машину раптом зупинить міліція, йому влили в рот
трохи горілки, імітуючи сильну міру сп'яніння.
Машина заїхала в двір приватного будинку або надійно
обгородженої дачі, Івасюка занесли в підвал, роздягнули догола, зв'язали і
привели у відчуття. Одяг обшукали - щось шукали або побоювалися, що у нього
могла бути звукозаписна спецтехніка (набагато пізніше на Володимира, вже
мертвого, знову надінуть його чистий костюм і білизну). Почався допит, але
розмова не виходила. Івасюка стали бити, потім катувати. Ламали пальці (аби
уявити, як це боляче, вставте між пальцями однієї руки пару олівців, а потім
стискуйте її іншою рукою).
─ Якби на ощадкнижці у композитора
зберігалася пристойна сума...
─ Я виключаю, що у нього вимагали 40 тисяч
рублів, які, з чуток, були на ощадкнижці, або вибивали борги, чи то сьогоденні,
чи то уявні, ─ Івасюк не був героєм і віддав би все по-хорошому...
"СУДЯЧИ
Із ЗАДУМУ ЗАМОВНИК ЗЛОЧИНУ МІГ МАТИ ВІДНОШЕННЯ ДО МІЛІЦІЇ"
─ Говорять, один з місцевих босів був
наркоманом і сповна міг виманювати в Івасюка гроші. До речі, які наркотики тоді
були в ходу ─ героїн, кокаїн?
─ Морфій, який кололи онкологічним хворим.
Місцевий начальник міг дістати його в будь-якому госпіталі, причому недорого,
хоча цей препарат і був на суворому обліку. Звичайно, наркоман, особливо
героїновий, може і вбити, аби отримати дозу, але викрадати безслідно, вивозити
таємно, катувати жорстоко? Це неправдоподібно.
Ймовірно, Володимир образив одного з
мучителів, після чого його обличчя перетворили на криваве місиво. Він намагався
вирватися і втекти, завдав незнайомцям один-два удари ногою або головою
(приятелі Івасюка чи то спостерігали, чи то не були присутні), після чого його
повалили на підлогу і побили ногами. Били двоє, їх крайня жорстокість говорить
про садистські схильності і можливе кримінальне минуле.
Нарешті, злочинці отримали визнання або
згоду Івасюка, але побитого до напівсмерті композитора відпускати не збиралися.
Передбачимо, його убили ударом тупого предмету по голові, а труп помістили в
дуже холодний підвал. Приблизно за два тижні труп вивезли вночі і зімітувавши
самогубство (враховуючи, що Івасюк страждав депресивною формою неврастенії і
лікувався в психіатричному стаціонарі) ─ шляхом повішення у важкодоступній зоні
Брюховічського лісу на території військової частини, що не дуже вже
охороняється. Чому саме там? Тіло не повинні були знайти дуже швидко, аби вбивці
або організатори мали можливість сховатися далеко і надійно, у тому числі
виїхати за кордон.
У моєму житті була ситуація, коли мені
протягом декількох днів довелося спілкуватися з бригадою бандитів, яка
роз'їжджала по Україні і Росії, заробляючи вибиванням боргів. Працювали вони по
сумах від 10 тисяч доларів. Вони були готові негайно виїхати без проблем в
будь-яку країну світу і розібратися з ким завгодно і як завгодно, і жодні гучні
прізвища зірок шоу-бізнесу їх би не зупинили ні на секунду, якби я, наприклад,
сплатив замовлення.
До речі, судячи по задуму і виконання
злочину замовник міг мати відношення до міліції (в будь-якому разі це був
крупний провал львівських чекістів, і в об'єктивному розслідуванні ніхто не був
зацікавлений).
У вже згаданому інтерв'ю Миколи Голомши
газеті "ФАКТАМ" є цікава фраза, що начальник Управління внутрішніх
справ Львівської області особисто приїхав до Києва і проявив ініціативу в
наданні допомоги слідству. Я передбачу, що означає цей несподіваний візит:
вочевидь, у зв'язку з відновленням кримінальної справи у Львівському УВС стали
циркулювати неясні чутки про співучасть когось із співробітників у вбивстві
Івасюка, і начальник примчався до Києва.
─ Ви хотіли сказати, колишніх
співробітників - все ж прошло три
десятиліття?
─ Так. Якщо серед злочинців був
міліціонер, то, швидше за все, хтось з кримінального розшуку.
Раз вже наша розмова торкнулася міліції,
скажу, що в КДБ працювали не лише по антирадянщиках і шпигунах, ─ в кожному
обласному управлінні був 3-й відділ, який вербував міліціонерів. Саме
вербування особливих проблем не представляло, оскільки всі були хабарниками ─
від інспектора ДАІ або ОБХСС до генерала, начальника управління. Одного дня я
працював з джерелом, яке було в званні підполковника міліції і на хорошій
посаді, ─ ми зводили його з іноземцем, підозрюваним в причетності до ФБР.
Закінчили роботу, сіли "поговорити по стаканчику", і він чесно
розповів мені, що не брати хабарі в міліції не можна ─ тебе просто зжеруть і
звільнять.
"ГОВОРЯТЬ,
БАТЬКО ІВАСЮКА ПОВНІСТЮ ЗАБИРАВ ГОНОРАРИ СИНА, А НА ВИТРАТИ ВИДАВАВ ПО ДВА
РУБЛІ В ДЕНЬ"
─ Наскільки я зрозуміла, основна ваша
версія ─ це чисто кримінальна справа?
─ Батько Івасюка передбачав, що сина могли
убити бандити, що вимагали у нього гроші (Володимиром, безумовно, маніпулювали,
лише робили це батьки, а не влада ─ його обходили званнями, лауреатством і членством в Союзі
композиторів, що викликало депресію, але в цілому він був незалежний унаслідок
дуже пристойних авторських гонорарів).
Сім'я Івасюків була досить-таки закритою,
і якщо вже її глава публічно згадав бандитів, син напевно мав вже дуже великі
проблеми. У адже Союзі не було, як зараз, бандитського беззаконня ─ злочинці,
як правило, трясли ділків з лівими доходами. Значить, проблеми у Володимира були
не грошові. А які? Говорять же, що Михайло Григорович Івасюк повністю забирав
гонорари сина, а на витрати видавав по два рублі в день...
─ Рідні Івасюка категорично заперечують ці
чутки, адже Володимир останні 10 років жив у Львові, окремо від сім'ї...
─ Для сестер Володимир ─ національний
герой назавжди, тому до їх розповідей я відношуся дуже обережно. Напевно,
розмови про суворий батьківський контроль виникли не на порожньому місці.
Можливо, в Івасюка з'явилося дуже дороге заняття, коли одним махом він міг
витратити скажені гроші. Нагадаю, що середня зарплата в СРСР була 150 рублів в
місяць, машина коштувала близько п'яти тисяч, казино не було, наркоторгівлі
теж. Були золото і валюта, але це дуже кримінально. Більш-менш легальними
вважалися покупка-обмін-перепродаж цінностей з приватних колекцій або фамільних
коштовностей.
Припустимо, спочатку Івасюк купив щось
дороге тисяч за п'ять (можливо, для коханої Жукової), після чого батько і
забрав його ощадкнижку. Потім він, вже в борг, придбав щось колекційне з
приватних рук. Намагався перепродати або з'ясувати реальну вартість, яка
виявилася просто фантастичною, ─ тисяч під 100, а то і всі 200. Про це
дізналася злочинна група, в яку входить і співробітник львівської міліції.
Учасник групи під слушним приводом познайомився з Івасюком, а потім організував
"випадкову" зустріч в консерваторії.
─ То хіба Володимира не могли змушувати
дати спокій улюбленій жінці ─ Тетяні Жуковій, яка подобалася багатьом
чоловікам?
─ В принципі, не схоже, аби Івасюка убили
з ревнощів як сексуального суперника. У подібних випадках збожеволілий
ревнивець може відрізувати в трупа статеві органи. Але пальці ламати? За те, що
музику писав? А може, агентурні повідомлення?
─ Незадовго до вбивства в цієї закоханої
пари був конфлікт з "кавказцями": Жукова згадувала, що при ній на
Івасюка напали, повідривали ґудзики на його одязі...
─ Це випадковість ─ швидше за все,
кавказьких парубків цікавила Тетяна, а не Володимир. Відмітьте, у всіх гріхах
Жукову звинувачують в основному рідні Івасюка, а друзі композитора говорять про
неї тепло.
─ До речі, чи могла Жукова бути агентом
КДБ?
─ У цьому, власне, і сила будь-якої
спецслужби ─ агентом може виявитися хто завгодно...
─ Чому Тетяну не допитали за гарячими
слідами? Відразу після трагічних подій вона виїхала до Середньої Азії, але ж не
за кордон же?
─ Якщо вірити чуткам, що вона була
коханкою секретаря по ідеології Львівського обкому КПУ, на слідство давили і
всі швидко списали на самогубство. Не тому, що в справі нібито був замішаний
КДБ, а тому, що могли спливти дуже гучні прізвища, у тому числі партійних
чинів.
─ За що, по-вашому, лікар клініки, де
лікувався Володимир, просив вибачення у його батьків (психіатра потім не стало
при дивних обставинах). І чому викладач медінституту боявся, що з ним буде, як
з Івасюком, а незабаром теж загадково пішов з життя?
─ Насправді, так маніпулюють суспільною
свідомістю, забиваючи людям в голови "правильні думки і поведінку" (в
даному випадку антирадянське, антикагебістське). Можу аналогічно продовжити
подібний список: скажімо, попав під поїзд провідник вагону, в якому їхав
Івасюк, або викинулася з вікна студентка медінституту, що проходила практику в психдиспансері,
коли там лікувався Івасюк, ну і так далі. Бачите, як просто переконати пересічних
громадян в тому, що "КДБ убив Івасюка, а тепер прибирає свідків".
Здається, Києву хочеться кримінальна
справа за фактом вбивства Івасюка перетворити на кримінальну справу по КДБ. Чим
взагалі займається слідча група? Двоє сидять у Львові (їх там на руках носять
УСБУ і УВС), ще двоє - в київських архівах "риють" під КДБ, аби через
рік у всьому звинуватити Луб'янку. Крім того, придумали класну фішку: "КДБ
─ репресивно-каральний орган", хоча 5-я лінія була всього лише однією з
багатьох. А що СБУ ─ добродійна організація? А ізраїльський "МОССАД"
або ФБР у нас, в Штатах, невже кактуси розводять? Та тут в США за одну лише
виголошену вголос фразу: "Я б убив президента" дають 10 років
в'язниці без розмов і називають це державним (федеральним) злочином!
"Біля
ІВАСЮКА МОГЛИ ОПИНИТИСЯ НЕ САМІ ДІАМАНТИ, А СТАРОВИННІ ВИРОБИ З НИХ, ЯКИМ
"НЕМАЄ ЦІНИ"
─ Повернемося до вашого припущення, що
загибель Івасюка спровокована його агентурною діяльністю.
─ Івасюк був агентом УКГБ по Львівської
області. Звертаю вашу увагу на таку оперативну деталь: у 5-м відділі
івано-франківського УКГБ знали про це. Значить, його звідти рейдували до
Івано-Франківська для розробки важливого об'єкту, до якого місцеві чекісти не
могли підвести свою агентуру. У свою чергу, це свідчить про те, що агентом він
був ініціативним, надійним (до речі, хто заборонить мені висунути версію, що
його убили націоналісти?).
З метою посилення конспірації коштовний
агент Івасюк (псевдонім доки невідомий) був переданий на зв'язок з 5-го відділу
УКГБ по Львівської області периферійному райвідділу, тому, що виникла загроза
розшифровки джерела. Або про нього знав дуже багато хто, або його засвітили необережними
зустрічами або необережним використанням отримуваної від нього інформації (чи
не в зв'язку з цим він хотів переїхати до Києва?).
─ Напевно, істину вже неможливо взнати,
адже велика частина архівів українських спецслужб вивезена до Москви?
─ На кожного агента заводилося дві підсправи:
особиста (з матеріалами перевірок з обліком, матеріалами вербування, характеристиками, повідомленнями іншої агентури)
і робоча (з агентурними повідомленнями). Після смерті агента він виключався з
агентурного апарату, а його справи знищувалися по акту, підписаному двома
співробітниками. Особисту справу зберігали, якщо воно представляло наукову або
історичну цінність. Схоже, у випадку з Івасюком його особисту справу зберегли.
Івасюк міг вийти на дуже серйозних
об'єктів, його запідозрили в зраді і влаштували розбирання. Це зовсім
необов'язково були антирадянщики ─ у Володимира водилися вельми пристойні
гроші, і він міг законтачити з
валютниками, наприклад.
─ Валютником він навряд чи був ─ до таких
операцій залучається надто багато народу, чи не так?
─ Так, може, це були діаманти? Якщо
злочинців не сильно цікавили 40 тисяч рублів на ощадкнижці Івасюка (вісім машин
"жигулі" в 1979 році), значить,
вартість цінностей, які вони вибивали, повинна була перевищувати цю суму
мінімум в два рази.
Для чого вбивці його роздягнули догола і
ретельно обшукали одяг, білизну і сумку? Шукали папери, документи? Навряд чи.
Їх цікавило те, що можна заховати в кишеню або зашити в костюм. То, про що їх
повідомив організатор з угро (або
замовник). У мене складається враження, що в Івасюка вимагали
"камінчики" (він міг спробувати продати їх або перепродати і
"засвітився", а міг бути просто посередником в разовій операції),
причому явно "ліві", так що "трясти" Володимира можна було
без особливих побоювань.
В Івасюка також якимсь чином могли
виявитися не самі діаманти, а, скажемо, старовинні вироби з них, яким, як то
кажуть, "немає ціни" (їх зручно ховати і переносити без проблем).
Таким чином, може виникнути ще один напрям
розслідування ─ серед колишніх співробітників львівської міліції, серед
ювелірів (не лише Львова) і в злочинному середовищі.
Виконавці могли навіть не знати, хто
жертва насправді (Івасюк рідко з'являвся на ТБ і в пресі), проте їх, швидше за
все, ліквідовували.
"СУМНІВИ
МОЖЕ ВИРІШИТИ ЛИШЕ ЕКСГУМАЦІЯ І ДНК-ТЕСТ"
─ Про це говорила і ворожка з фільму за сценарієм
Володимира Краснодемського: мовляв, трьох злочинців вже немає в живих (зйомка
велася ще в 90-і роки). Ви вважаєте, сьогодні реально довести до кінця
розслідування цієї справи?
─ Здається, потрібно обов'язково провести
ексгумацію останків Івасюка, потім їх медекспертизу з використанням новітніх
технологій (можливо, в США).
─ Що це дасть через стільки років?
─ Головне ─ буде виключена версія
самогубства, якщо виявляться важкі травми черепа і кісток скелета, несумісні з
життям. Убили ножем? Тоді на кістках могли залишитися мікрочастки металу, по
яких реально визначити зброю (був випадок, коли слідчі вийшли на оборонний
завод, де ніж був виготовлений з особливо міцного сплаву). Отруїли? Значить, в
кісткових тканинах можна визначити отруту... 
Якщо знайшли труп із спотвореною особою і
переламаними пальцями, з яких неможливо зняти відбитки, а рідні в напівтемному
підвалі пізнали тіло по шраму і родимці, неминуче виникають сумніви, які може
вирішити лише ексгумація і ДНК-тест.
Між іншим, в таборах часто використовують
подібний трюк, коли треба організувати втечу якому-небудь авторитету: вбивають
схожого по комплекції зека, спотворюють
особу і зрізають (ошпарюють, спалюють) шкіру на руках. І все виглядає
"красиво": той, якого убили, "біг", а нібито
"убитий" вже відпочиває в Сочі. Буває, що на подібне вирішується
людина, що ховається від правосуддя або, навпаки, від бандитів. Такі операції
входять і в арсенал розвідок...
Навіть якщо це слідство почалося як
політичне замовлення, його треба провести швидко і якісно і відновити
справедливість. Я б звернувся до народу (перш за все до львів'ян) з проханням
повідомляти відповідну інформацію. Упевнений, що листів в Генпрокуратуру надійде
достатньо. Акуратно попрацював би з кримінальними авторитетами Львова (з ними в
таких випадках проводяться конспіративні зустрічі), хоча, якщо людина, за їх
поняттями, заслужила на смерть або була засуджена злодійським судом, говорити
про нього вони не стануть.
Задіяв би агентури СБУ, ФСБ Росії і МВС.
Розговорив би сестер Івасюка, які навідріз не бажають говорити правду про його
проблеми. Відкрив (або закрив) би тему Жукової, яку обов'язково треба допитати,
─ Оксана і Галина натякають, що Тетяні відомі подробиці подій тих трагічних
днів. Причому зайнявся б допитами так, щоб слідство не перетворилося на
всеукраїнське шоу.
P.S. За словами колишньої співробітниці
Управління з авторських прав Анастасії Крившенко Івасюк був першим офіційним мільйонером ─
його авторські сягали 100 000 рублів за місяць (приблизно $70 000 за курсом
середини 70-х років).
www.bulvar.com.ua www.kryzhanovsky.co.cc Матеріал надіслав: ivan sosnov Мова оригіналу: російська Переклад на українську: www.cn-portal.org.ua
|
