Заховається стомлене сонце за чорнії гори Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов'ї Засинає натруджений день, сон прийде на поріг У блаженному спокої тихо пливе надвечір'я Вийшов місяць, і ніч ступа на подвір'я Поміж зустрічами й розлуками Ти вже тішишся онуками І так само чомусь по-дитячому віриш у сни Пробач мені комусь присвячені пісні Я їх співаю знову й знову Пробач мені, що я прихожу лиш усні А тиспіваєш тиху колискову Між тривогами в пошуках щастя летіли години День за днем пролітали літа, час рікою пробіг Але як би життя не склалося, і ми завжди поверталися На святий і гостинний батьківський поріг Пробач мені комусь присвячені пісні Я їх співаю знову й знову Пробач мені, що я прихожу лиш усні А ти співаєш тиху колискову Пробач одну цю пісню трішечки сумну Літа невпинно пролетіли Пробач одну оту найпершу сивину Що голову твою покрила
