 Китай не поспішає відкривати свій ринок вуглеводнів для Росії, який міг би стати альтернативою європейському – заявляє експерт з енергетики Михайло Корчемкін, виконавчий директор компанії East European Gas Analysis (США). В ексклюзивному коментарі телеканалу БТБ він зазначив, що якихось значних проектів між КНР та РФ, які могли б серйозно змінити баланс на енергетичному ринку світу, найближчим часом не планується. До того ж Китай не відчуває дефіциту газу, а Росія не має змоги так легко перекинути газові потоки з Європи на Схід. Тому Пекін буде торгуватися за вигідну ціну відкриття свого ринку вуглеводнів - це може бути як послаблення міграційного законодавства Росією, так і розрахунок РФ із КНР територією.
«Основні проекти - це постачання трубопровідного газу з Ковикти і Якутії до китайського кордону. Другий проект - постачання зрідженого природного газу, який вже йде. Сахалінський завод вже постачає кілька років скраплений газ у Китай», - зазначив він і додав, що це основні проекти.
«Трубопровідний проект залежить від підписання контракту, щодо якого поки не досягнута домовленість про ціну. Зараз за планом Путін повинен полетіти в Китай, і переговори продовжаться. Але тут я бачу кілька проблем. По-перше, не факт, що Путін полетить у Китай у травні. І по-друге, у китайців з'явилося набагато більше часу для продовження переговорів, оскільки Газпром офіційно переніс терміни запуску родовищ у Якутії і Ковикті на 2020-2021 роки. Так що час для цінової домовленості ще не настав», - зазначив експерт і додав, що якихось нових проектів між двома країнами не передбачено, оскільки достатньо й існуючого, який за планом передбачає експорт в обсязі до 68 млрд кубометрів, що й так дуже багато.
Він додав, що Газпром зараз не є основним стратегічним партнером для китайців. «Газпром постачає досить незначні обсяги скрапленого газу. Якщо говорити про стратегічне партнерство, то це, звичайно ж, Туркменістан», - вважає експерт. «В принципі, поспішати китайцям нікуди. У них немає проблем з газом. Зараз зростає імпорт газу із Середньої Азії. Туркменістан і Узбекистан будують уже четвертий газопровід у Китай. Зростає імпорт зрідженого газу. Китай посилено будує термінали з прийому зрідженого газу. Плюс, зовсім недавно Китай дуже сильно просунувся у видобутку сланцевого газу. Вони знайшли дуже хороші родовища, на яких можливий великомасштабний видобуток цього виду палива. Так що все це грає не на руку «Газпрому» і допомагає у перемовинах китайській стороні», - розповідає.
Навіть якщо угоди з Китаєм будуть підписані, Росія не має технічних можливостей перекинути газові потоки з Європи в бік Піднебесної – пояснює експерт. «Досить поглянути на існуючу інфраструктуру. Потужність експортних газопроводів європейського напрямку зараз вже перевищила 250 млрд кубометрів на рік , тоді як потужність газопроводів , що ведуть у Китай , дорівнює нулю. Тобто у Газпрому нема фізичної можливості перекинути хоча б один кубометр газу з Європи у Китай», - каже він. При цьому додає: за його розрахунками, експортні проекти «Газпрому» були б вигідні у випадку, якби їх виконували китайські підрядники, в іншому разі - занадто високі витрати підрядників «Газпрому» на будівництво газогону можуть зробити експортні проекти збитковими.
Він не бачить від китайців особливої підтримки Росії у цих питаннях. «Китайці на все дивляться досить прагматично. І, напевно, вони не будуть нічого підтримувати без якихось економічних поступок від Росії. Поступки можуть бути різними: цінові, з нафти і газу, територіальні, що вже відбувалося - Росія віддала частину своєї території КНР. Може бути послаблення міграції та заселення китайськими громадянами сибірських територій. В принципі, все це кроки, яких, напевно, і чекає китайське керівництво», - зазначив він.
Інформація БТБ
|
