Голосування під дулом автоматів та за відсутності повноти української влади в Криму під час так званого референдуму на півострові означатиме тільки те, що ніхто в Європі не визнає його результатів - вважає Ніку Попеску(Nicu Popescu), аналітик Європейської Ради з міжнародних відносин. Про це він сказав в ексклюзивному коментарі каналу БТБ.
«Природно, в умовах, коли таке голосування відбувалося, образно кажучи, в оточенні автоматників, і коли в Криму не існує повної української влади, - цього ніхто не визнаватиме. Підсумки таких голосувань теж, як правило, вирішені наперед. Томущо - у кого сила, у тих і результати голосувань. Те ж саме можна сказати і про референдум, який збираються організувати. Так що в міжнародному плані це ніяких серйозних легальних наслідків, думаю, не матиме», - зазначив він.
«Тут йдеться про «право Калашникова», а не про право будь-яких референдумів чи голосувань», - сказав Попеску.
Експерт вважає: головні наслідки для Криму залежать, на жаль, не від волевиявлення народу, а від військової інтервенції росіян. Експерт додає, що на відміну від попередніх операцій Росії на Кавказі чи в Молдові, де ситуації до захоплення розвивалися протягом тривалого часу, в Україні все відбулося блискавично. «Якщо ви хочете якихось паралелей з Абхазією, Осетією, Придністров'ям - можна легко помітити, як конфлікти в цих зонах розвивалися два-три роки з 1989-го і до того, як вони дійшли до військового зіткнення. На інших територіях, які відділилися від Молдови, Грузії, сам процес проходив майже три роки і відбувався на багато більш природній швидкості. В Криму це відбулося не за 3 роки, а за 3 дні, і військова допомога Росії стала фактично першим елементом і локомотивом того, що відбувалося пізніше. Тобто насправді, судячи з усього, і народ Криму, і ті структури влади, які зараз у напіввизнаному стані - просто йшли за військовою інтервенцією. Вони діють навздогін цій інтервенції, яка вже створила нову реальність у Криму», - каже Попеску.
«Легітимізувати її навіть якимось голосуванням і референдумом, звичайно, не вдасться. Вони будуть для тих, хто підтримує військову інтервенцію і без формальних кроків. У цьому сенсі я ніяких особливих наслідків цих кроків не бачу. Головні наслідки вже сталися через ці військові події, а не через юридичні нюанси», - вважає він.
На думку експерта, намагання російської влади легітимізувати захоплення Криму має значення як для внутрішньої політики Росії, так і для маніпуляцій на зовнішній арені. «Це частково зроблено для внутрішнього російського користування і для того, щоб у певних частинах України події в Криму позиціонувалися як бажання російського населення. Але також ці різні закарлючки - щоб у міжнародних переговорах звучав не тільки елемент військової інтервенції, але аби Росія ще й використовувала аргумент волевиявлення народу. І таким чином щоб вона могла розбавити дискусії, які в основному на даний момент ведуться про те, що Росія пішла шляхом військової інтервенції до Криму», - вважає він.
