 Лідера РФ пов'язували з порушеннями багатьох прав, але належної реакції на це не було.
У РФ серед опозиціонерів звучать висловлювання, що план з приєднання Криму до Росії виношувався ще за часів Бориса Єльцина. Але цей план має масу ризиків, включаючи міжнародні санкції , на які може піти або безумець, або лідер, впевнений у своїх силах і в безсиллі своїх колег. У Володимира Путіна є всі підстави вважати, що у нього все вийде, а Захід не зможе чинити на нього тиск. Чому? Тому що й раніше світ цього не робив, хоча до подій в Росії завжди була маса претензій буквально з самого початку правління Путіна в 2000 році. Легке підкорення незалежного НТВ Перший чіткий сигнал, що Путін далеко не демократичний лідер, був даний на зорі його входження на кремлівський трон. Утиски свободи слова в РФ почалося з НТВ - найбільшої приватної телекомпанії (засновник - Володимир Гусинський). Операція «Захоплення НТВ» стартувала через півроку після того, як Путін став президентом РФ. 14 червня 2000 року був заарештований Гусинський за звинуваченням в «розкраданні чужого майна у великому розмірі групою осіб шляхом обману та зловживання довірою, з використанням службового становища, шахрайство». Він був доставлений до Москви і поміщений у СІЗО, але через три дні випущений під підписку про невиїзд. У листопаді «Газпром» отримав 25 % акцій плюс 1 акція медіахолдингу Гусинського «Медіа -Міст», через рік були віддані ще 25%. У ніч з 13 на 14 квітня 2001 відбулося силове захоплення і націоналізація телеканалу. Гусинський ж втік за кордон, де і залишається до цих пір. Тоді Захід обмежився лише побоюваннями, що історія з «Медіа- Мостом» може підірвати свободу слова в Росії. Але далі заяв справа не пішла. БАБ : два теракти влаштували спецслужби Росії У грудні 2001 року світ спробував потрясти який потрапив у немилість до Путіна олігарх Борис Березовський, але у нього не особливо вийшло, оскільки докази його страшної правди були лише непрямі. За словами БАБ, спецслужби Росії влаштували вибухи будівель в Москві 8 і 13 вересня 1999 (228 загиблих), і в Волгодонську 16 вересня 1999 (19 загиблих). «Єдине, що я не можу зробити, це сказати, що Путін особисто командував цими операціями. Ось тут нічого не можу сказати. Але те, що за вибухи будинків у Москві та інших містах відповідальні російські спецслужби, - це твердження», - заявив Березовський під час прямого ефіру на НТВ. Пізніше він і підполковник ФСБ Олександр Литвиненко заявили, що ці теракти мали допомогти росіянам зробити правильний вибір на планувалися вже тоді дострокових президентських виборах в сторону вольового екс-співробітника КДБ Путіна. В іншому випадку реванш міг взяти лідер комуністів Геннадій Зюганов. За офіційною версією, слідство дійшло висновку, що ці теракти влаштували чеченські сепаратисти. 
Ходорковський відсидів 10 років. фото AFP
«ЮКОС» цікавий тільки судам Якщо з терактами справа була і залишається «темним», то крах найбільшої російської компанії ВАТ «НК ЮКОС» був однозначно сприйнятий як переслідування вищим російським керівництвом інакомислячих. Глава стрімко розвивається нафто- газової компанії , найбагатший на той час росіянин Михайло Ходорковський вирішив скласти Путіну конкуренцію на президентських виборах в 2004 році. Як тільки стало відомо про амбіції Ходорковського, тут же з'явилася кримінальна справа про підозри керівництва «ЮКОСа » в несплаті податків і відмиванні грошей. Все це закінчилося банкрутством компанії і 10 роками у в'язниці для Ходорковського, якого Путін помилував наприкінці минулого року. Справа «ЮКОСа» отримало широкий розголос за кордоном , але все звелося до публічних осудами і позовами до різних міжнародних інстанцій. Акціонери «ЮКОСа» подали скаргу на дії російської влади до Європейського суду з прав людини і в 2011 році позов був задоволений частково. Але суд відмовився визнавати саме справу політично мотивованою. Частково було визнано порушення Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. На цьому, власне, поки розгляд «справи ЮКОСа» в міжнародних інстанціях і закінчилося. 
Помер від променевої хвороби. Фото Getty Images / Fotobank
Отруєння полонієм в центрі Лондона Навіть на скандальну спецоперацію по вбивству підполковника КДБ, а потім і ФСБ Олександра Литвиненка, яку імовірно російські спецслужби провернули під носом у своїх європейських колег, світове спільнота відреагувала мляво. 1 листопада 2006 в одному з готелів Лондона Литвиненко, який у 1998 році на прес -конференції з групою співробітників публічно заявив, що начальство наказало їм убити Бориса Березовського і наполягав на причетності Путіна до вибухів житлових будинків у Москві і Волгодонську, в компанії з двома російськими бізнсеменамі випив чай, отруєний радіоактивним полонієм- 210 (його знайомі чай не пили). Увечері того ж дня Литвиненко відчув себе погано, а через 22 діб помер в Лондонській Університетській лікарні. За версією Скотланд -Ярду, Литвиненко був отруєний колишнім офіцером Головного управління охорони РФ Андрієм Луговим, який нині є депутатом Держдуми і якого Москва відмовляється видавати Лондону. Як припустив журналіст газети The Sunday Times, вбивство могло бути організоване ФСБ з помсти. Цікаво, що, ймовірно, радіоактивна речовина була доставлена до Лондона майже через всю Європу - зокрема, її сліди виявили у Німеччині. Серйозна реакція - «список Магнітського» Найсерйознішою реакції Заходу, правда, тривалої на довгі роки і не має ніякого зв'язку з Кремлем, удостоїлося справу москвича Сергія Магнітського - співробітника британської юридичної фірми Firestone Duncan, який помер у Бутирській слідчому ізоляторі в 2009 році через ненадання йому належної медичної допомоги. Магнітський займався збором доказів про корупцію в російській міліції. У листопаді 2008 року він був звинувачений у розробці незаконної схеми по відходу від сплати податків, якій нібито користувалася Firestone Duncan (надалі ця схема була визнана цілком законною схемою оптимізації оподаткування). Магнітського заарештували. Справа його вели підполковник міліції Артем Кузнєцов і майор Павло Карпов. Згідно з документами, представленим керівництвом компанії Firestone Duncan, сім'я Кузнєцова витратила близько $3 млн протягом 3 років, а Карпова - більше $1 млн. Смерть Магнітського в ізоляторі «Матроська тишина» в 2009 році викликала резонанс і стала приводом для прийняття в США закону, що вводить санкції відносно іноземних чиновників і правоохоронців, імовірно причетних до його смерті. Зокрема, цим людям заборонено в'їзд на територію Штатів, їх американські активи заморожені. Але зараз все частіше звучать заклики, періодично поповнювати «список Магнітського» прізвищами представників російської влади, причетних до правопорушень, пов'язаних з правами людини. 
Лідер на чверть століття. Фото ИТАР -ТАСС
Без скандалу втретє президент Третій президентський термін Путіна не викликав особливих нарікань і навіть не породив пропозицію називати Володимира Володимировича диктатором або виключити Росію з G8, хоча якби на подібне наважився американець Джордж Буш або, наприклад, француз Жак Ширак, скандал був би відмінним. Російські ж політтехнологи почали завчасно готувати світову громадськість до повернення Путіна в Кремль, і до моменту офіційного оголошення про його висунення на вищу посаду країни особливих питань вже не виникло. Все було представлено як цілком законне право громадянина Російської Федерації Путіна балотуватися в президенти на основі Конституції країни, яка не дозволяє одній людині перебувати на посаді більше двох термінів поспіль. А от після перерви можна знову йти в президенти, і знову на два терміни, але вже не по чотири роки, як було при Борисі Єльцині, а на шість років, що стало можливим завдяки відповідним змінам у Конституції. Якщо і далі Путіну ніщо і ніхто не заважатиме втілювати в життя його грандіозні плани, він буде переобраний і на четвертий термін, таким чином закріпившись в Кремлі до 2024 року. Арешт у море 30 екологів Останній скандал, на який, здавалося б, вже точно зобов'язаний був звернути належну увагу прогресивний світ, стався у вересні. Тоді спецпідрозділ прикордонної служби Росії заарештувало на борту судна Arctic Sunrise 30 іноземців - активістів міжнародної екологічної організації «Грінпіс» і команду криголама. Екологів спочатку звинуватили в піратстві, хоча вони мали намір всього лише розвісити банер на нафтовій платформі Газпрому «Прирозломного». Так іноземці протестували проти початку видобутку нафти в Печорському морі, вважаючи, що в разі аварії, не уникнути великої екокатастрофи в Арктиці.Іноземці, серед яких був і українець , провели в СІЗО три місяці , після чого були помилувані . Влада Нідерландів звернулися в Міжнародний трибунал ООН з морського права у зв'язку з арештом. МЗС РФ заявив, що не прийме процедуру арбітражу у справі судна Arctic Sunrise, а також відмовляється від участі в розгляді по цій справі. Причина - під час ратифікації Конвенції ООН з морського права в 1997 році Москва скористалася правом виключити для себе використання міжнародної судової процедури по спорах про здійснення суверенних прав і юрисдикції. Слабкі санкції, або загнаний в кут? Західний світ визнає , що багато в чому він зробив сьогоднішнього Путіна , готового розв'язати війну , не озираючись на реакцію навколо . «Є дві точки зору , - зазначив «Сегодня» німецький політолог Олександр Рар. - Перша, домінуюча зараз в США і серед країн колишнього Східного блоку - що треба було з самого початку говорити з Володимиром Путіним жорсткіше. Треба було розширювати НАТО, в тому числі і за рахунок колишніх республік СРСР, закривати кордони, вводити економічні санкції для російського бізнесу... Але є й думка, що ми загнали Путіна в кут, оскільки ігнорували інтереси Росії всі ці роки. Був час, коли російські лідери просили більш тісної співпраці в рамках НАТО, в рамках торговельно-економічних відносин. У Путіна було бажання зробити єдиний економічний простір від берегів Португалії до Владивостока. Якби це сталося, Росія б вже давно інтегрувалася в європейське співтовариство, і тим самим будь-який російський лідер був би знешкоджений заздалегідь. Але західні мужі їй весь час відповідали: спочатку проведіть демократичні перетворення, спочатку вступите до СОТ. Всі ці відмовки і привели до того, що ми сьогодні маємо. Ми пропустили сприятливий момент, коли могли впливати на російське керівництво. Починати треба було з часів Єльцина, але навіть тоді Росії не дозволили брати участь у миротворчій місії на Балканах в 1990 -х роках. Ось з тих пір образи і почали накопичуватися, і тому ми зараз знаходимося в такій жахливій ситуації, і повернення вже немає, окрім як домовлятися з Путіним». Тема недостатнього тиску на Росію всі ці роки активно дебатується, - говорить і російський політолог, який проживає в Гаазі, Володимир Корнілов. - При цьому тверезі голови закликають прибрати емоції і поглянути на ситуацію прагматично. В останньому номері The Daily Telegraph даний докладний аналіз того, хто більше постраждає від санкцій проти Росії. І робиться однозначний висновок: Росія, звичайно, багато втратить від економічної блокади з боку Європи, але зараз не 1985 -й і тим більше не 1920, зараз однією з головних потерпілих виявиться сама Європа. Як має діяти ЄС «проти Путіна», якщо ці дії втянуть Європу в найтяжчу рецесію, з якої, можливо, їй вже ніколи і не вибратися? Європейські політики, звичайно, бояться надмірного посилення і зміцнення Росії, але не настільки, щоб послаблювати її ціною власного благополуччя». Джерело: segodnya.ua
Автор: Ірина Ковальчук
|
