 Увага
українців до курсу гривні – одне з найактуальніших питань. Але саме від цього
багато хто з нас страждає - коли валютні спекулянти розкачують курс. Через це Нацбанк
пропонує комплекс заходів, який убезпечить громадян від фінансових втрат.
Чи в змозі пересічний українець залишатися спокійним,
коли такі собі «експерти» регулярно розповідають про майбутнє подорожчання
долара? Природно, чимало співвітчизників, почувши, мовляв, «скоро за долар
даватимуть чи-то 10, чи-то всі 12 гривень», вигрібають гроші із родинної
скарбнички та стрімголов мчать до обмінного пункту, щоб придбати чужоземні
долари або євро. Й бачать там, що дійсно інвалюта трохи подорожчала, бо паніка
не минає безслідно. Придбавши по більш високому курсу сотню-другу доларів чи
євро, людина за декілька днів чує від тих самих «аналітиків» наступне – «є
передумови для укріплення гривні». Що звичайний громадянин робить після цього?
Крокує до «обмінника», де здає валюту, але за курсом, який менше за курс
купівлі. Завершується все це класичним «подсчитали – прослезились».
Саме так діє класична спекулятивна операція з валютою. До
речі, чимало співвітчизників втратили в середині листопада «трудову копійку»,
коли піддавшись на дії спекулянтів купували долар по 8,4 гривні, а днів за
п’ять – сім вже здавали його по 8,15. Лише після підрахунку збитків, люди
дослухаються до думки керівників Нацбанку та об’єктивно налаштованих фахівців
про те, що жодних передумов для зниження курсу гривні не має. «Люди купували
іноземну валюту за високим курсом, але сьогодні ситуація бачите яка: гривня
почала зміцнюватися, і ті люди, які
купували долари, вже почали втрачати» - констатував тоді Голова НБУ Сергій
Арбузов.
Хто захистить громадян від спекулянтів? Лише держава. Ініціативу
проявив Національний банк, важлива конституційна функція якого – забезпечення
стабільності курсу нацвалюти. Було розроблено проект закону, згідно якого запроваджувався
збір у розмірі 15% з операцій продажу іноземної валюти за готівкову гривню. Зібрані
кошти йтимуть на обов’язкове державне пенсійне страхування
Зрозуміло, що для добросовісних громадян запровадження
такого збору не створить жодних проблем. По-перше, збір не застосовується при продажу
валюти, якщо долари або євро були зняті з депозиту (в якості
суми вкладу та в якості процентів за ним), при умові, що гроші знаходились на
депозитному рахунку хоча б 30 днів. Погодьтесь, норма вельми лояльна. По-друге,
не буде стягуватися 15% від продажу валюти під час отримання переказу з-за кордону,
якщо сума переказу не перевищують 150 тисяч гривень на місяць. Тобто, левова
частка переказів гастарбайтерів буде вільна від застосування збору. По-третє, якщо валюта отримана від операцій із
казначейськими зобов’язаннями, облігаціями внутрішньої державної позики,
номінованими в інвалюті, також збір не стягується. Отже, створені комфортні
умови тим людям, хто купую державні цінні папери, тим громадянам, хто фактично
є партнером держави.
А ось спекулянтам після введення збору буде не вигідно
продавати валюту. Тому вони не зможуть
грати на нервах людей, розкачувати курс та збагачуватися за рахунок звичайних
громадян.
До речі, в інтересах населення запропонований перехідний
період – протягом двох місяців після введення в дію згаданого закону, збір не
буде застосовуватися. Тобто людина матиме вдосталь часу для того, щоб вирішити,
яку частину валюти обміняти на гривню, яку покласти на депозитний рахунок,
скільки залишити, наприклад, для туристичних поїздок.
Питання викликало жваву дискусію. Це не дивно, бо чимало українців
мають валюту. Розуміючи велику економічну та соціальну важливість проблеми,
керівництво Національного банку організувало обговорення проекту відповідного
закону із народними депутатами, провідними фахівцями в галузі фінансів. Результатом
змістовних конструктивних консультацій стало рішення про зменшення ставки збору
до 10%. Ініціатива виходила з боку Нацбанку. Також, розглядається можливість
збільшення періоду, впродовж якого збір не буде застосовуватися, - з двох до
трьох місяців.
Водночас, НБУ провів велику роз’яснювальну роботу.
Результат такий: банківське
співтовариство та громадяни вважають корисним введення збору з продажу
іноземної валюти. Бо саме так можна покласти край валютним спекуляціям, від
яких страждають і прості люди і вітчизняні фінустанови.
Дбає Національний банк й про те, щоб громадяни мали
надійні та прибуткові інструменти інвестування.
 Рік тому розпочався випуск та реалізація інвестиційних
монет. НБУ відкарбував 30,8 тисяч інвестиційних монет, на
виготовлення яких було використано 383 кг золота і 1,2 т срібла. За 10 місяців
2012 року НБУ реалізував більш ніж 13,5 тисяч інвестиційних монет. До речі цей
інструмент цікавіше за валюту. Порівняйте зростання ціни золота або срібла із
динамікою курсів долара або євро. Якщо не полінуєтесь, зрозумієте - куди слід
вкладати кошти.
Для тих, хто попри все вірить американській
валюті, випущені державні казначейські зобов’язання в доларах. Їх розкупили
наче гарячі пиріжки – трохи більше ніж
за місяць громадяни придбали увесь обсяг першої емісії, який за
номіналом склав 100 мільйонів доларів. Та як їх не купити, коли казначейські
зобов’язання повністю гарантовані державою, дохід у доларах складає 9,2%
річних, та й ще для їх купівлі не потрібні документи, тобто не має ніякої паперової
тяганини!
А ближчим часом НБУ разом із
держбанками запровадить гривневі депозити, що будуть індексовані на валютний
курс. Механізм полягає в прийнятті банком від громадянина
коштів в гривні на депозит, і інвестуванні цих коштів в індексовані облігації
внутрішньої державної позики. При цьому, громадянин отримає декілька переваг -
його депозит буде індексований на курс гривні до долара, який буде встановлений
на дату повернення вкладу, а процентна ставка по цьому депозиту буде вища, ніж
ставка по вкладу в доларах.
Є всі підстави стверджувати – держава не лише зможе
захистити населення від валютних спекулянтів шляхом введення збору з продажу
валюти, але й успішно створює умови для надійного збереження та примноження
заощаджень громадян. Інформація НБУ
|
