Публікації - Чернігівський інформаційно-розважальний портал

В. Винниченко про чернігівців.

Там живуть чернігівці, звичайні бідні дядюшки. Вони вперто борються з голодом, риються в землі і вимовляють не „кінь”, а „куень” Але чому ж так тягне туди до них, за них? Чому здається, що там, за тими лісами, є те, чого так туманно прагне серце?” („Історія Якимового будинку”).

Категорія: Блог О. Ясенчука | Переглядів: 1771 | Додав: Сіверянин | Дата: 31/01/09 | Коментарі (1)

Як комуністи догоджають Кремляді

91-рік тому, Чернігів вперше зайняли більшовики – загін під командуванням лівого есера М. Порадіна, складений із робітників Замоскворіччя, було вбито та пограбовано декілька десятків жителів міста, а під Крутами молодь протистояла озброєним ордам Муравйова – людини, що наказали використати проти киян хімічні гази. Тоді ж, від рук більшовиків і загинув 18-річний Микола Лебідь – чернігівський гімназист, уродженець Веркіївки. «Нехай земля, тобі буде пухом, вірний Сину!» - написано на його могильному камені. Пізніш, під час політики «військового комунізму», у застінках ЧК за день гинуло декілька сотень чоловік.
Цей день мав би стати траурним, ідеологія яка вчинила подібні злочини – засудженою, але нічого подібного.
Більше того, 30 січня чернігівські комуністи закликають своїх прибічників вийти на Червону Площу поскандалити, помітингувати, спробувати зорганізувати масові безпорядки і у всіх негараздах обвинуватити Президента України. Офіційна мета заходу – негайно усунути В. Ю ... Читати далі »

Категорія: Різне | Переглядів: 1655 | Додав: Сіверянин | Дата: 28/01/09 | Коментарі (0)

Як чоловік не втратив свою найбільшу дорогоцінність

Є в мене один знайомий – житель Стародубщини, а конкретніше м. Унеч Брянської області. Не так давно довелося йому бути проїздом в смт. Юдінове Погарського району. Буквально на ходу познайомився з місцевим краєзнавчим музеєм і його директором Леонідом Грішиним. Від Грішина він отримав у подарунок невелику книжечку його розповідей "Не гавкай!" з циклу "Сільський гумор". Книжка ця існує всього в 200 екземплярах. Мені захотілося дати можливість і іншим ознайомитися з нею. Думаю, автор книги не буде мати до мене претензій.
"Хочете вірте, хочете ні."

Коли я вперше розповів своїм друзям цю історію, вони мені не повірили.
- Не заливай. Це анекдот.
І як я не доводив, що це бувальщина, переконати друзів не зміг.
Ось і ви, хочете вірте, хочете ні, але анекдотів я не розповідаю зовсім.
На одній з дружніх п’янок, яка проходила ще до антиалкагольного указу, в мальовничому куточку, на березі Судості, Іван Іванович (так умовно назвемо героя) перебрав. Хоч і особа ... Читати далі »

Категорія: Блог О. Ясенчука | Переглядів: 1472 | Додав: Сіверянин | Дата: 25/01/09 | Коментарі (0)

Тексти та акорди пісень Олександра Пономарьова

На прохання Lany:

Варто чи ні (Я люблю тільки тебе)

Слова: Олександр Пономарьов
Музика: Олександр Пономарьов

Вступ:
Am F7M E/G# Em/G
D Dm E

Am F7M Em/G
М- м- м- м...
D Dm E
М- м- м...

1.
Am E/G#
Варто чи ні
G D E/G# Am
жити без те- бе?
E/G#
Я б полетів
G D E/G# C
з тобою в не- бо.
Dm E
Я повернув би час назад
C Dm Esus4 E
і сказав би так:

Приспів:
Am/C F7M G
Я люблю тільки тебе,
D
Богом дану мені.
Dm Esus4 E
Моє серце пала- є
Am/C F7M G
у вогні, що ти дала мені,
D
Богом дана одна,
Dm Esus4 E
моя лебідко коха- на.

2.
Варто чи ні
жити лиш згадками?
Спомини в сні,
З холоду в жар,
З подиху в біль...*
Я повернув би час назад
і повторив би так:

Приспів 2:
Я люблю тільки тебе,
Богом дану мені.
Моє серце палає
у вогні, що ти дала мені,
Богом дана одна -
моя лебідка кохана ... Читати далі »

Категорія: Музичний блог | Переглядів: 15531 | Додав: Хранитель | Дата: 21/01/09 | Коментарі (3)

Дума "Колохрест"

Цю козацьку думу я записав цього літа у смт. Холми Корюківського району від місцевого лікаря - Віктора Охріменка. Колись у дитнстві її розповів малому його дід - відомий жартівник та боярин (по-теперішньому тамада), а також знавець народних традицій.
Декілька разів, примушував він Віктора розповідати її, аж поки той не завчив її напамять. Пройшли роки, армія, робота і все дума забулася. Але одного разу, після вечірнього тренування східними одноборствами на Віктора зійшло осяяння він згадав думу, вранці швиденько записав її.
Питається Дніпро сивий у Десни й Дунаю:
"Де ж це ділись козаченьки? Щось давно немає!
Чи земелько їх накрила.вода поковтала,
чи хвороба покосила, чи орда напала?"
І тоді річки вкраїнські Дніпру відповідають:
"Так, давно вже козаченьків люди не видають.
І земля їх заховала, і вода забрала,
І чужа страшна чужа орда на порох стирала.
Не боялась нічого козацька голота
Ні хвороб, ні орд чужинськ ... Читати далі »

Категорія: Блог О. Ясенчука | Переглядів: 2765 | Додав: Сіверянин | Дата: 20/01/09 | Коментарі (2)

« 1 2 ... 30 31 32 33 »